Здавен у кожній родині лялька виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері -прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
Існувало багато видів ляльок: травниці, зернові, мотанки, глиняні, з кукурудзяного листя тощо. На черговому засіданні клубу "Хобіляндія" діти вчилися виготовляти ляльки із залишків вовняних ниток. Керівник клубу Ірина Сенчук перед проведенням майстер -класу запропонувавла дівчатам розповісти про своїх улюблених ляльок. Мирослава Мельник і Наталія Яремин розповіли про тисячолітню історію виготовлення ляльок та їх сакральне значення. А готові ляльки дівчатка залишили собі як обереги.
Немає коментарів:
Дописати коментар