"Біль, який пам'ятаємо через роки"

    Голодомор 1932–1933 років — це не просто трагедія минулого, а відлуння, яке й сьогодні нагадує нам про ціну людського життя, про біль, який пережила Україна. Щороку ми об’єднуємося, щоб сказати: пам’ятаємо. Цьогоріч Ланчинська гімназія разом із дитячою бібліотекою об’єднали свої зусилля, щоб говорити про Голодомор мовою правди, пам’яті та дитячих сердець. У тісній співпраці ми підготували відеоролик, у якому учні зачитали цитати видатних людей про Голодомор — слова, що проймають до глибини душі, зупиняють час і змушують замислитися. Спільна робота педагогів і бібліотекарів допомогла дітям не лише озвучити історичні рядки, а й відчути їхню вагу, вони повинні звучати сьогодні - для кожного з нас і для всієї України. Цей проєкт став маленьким, але важливим кроком у справі збереження історичної правди. Адже коли діти торкаються теми Голодомору, вони вчаться співчуттю, відповідальності й усвідомленню, що трагедії такого масштабу ніколи не мають повторитися.

    Нехай свічка пам’яті горить у наших серцях.

    Нехай правда живе в словах і вчинках.

    Пам’ятаємо — значить не дозволяємо забути!

                                                                                       

"Наш дух не зламати, свободу не вбити!"

Сьогодні в стінах нашої бібліотеки відбулася особлива, щемлива й надзвичайно важлива зустріч. Учні 6-х та 8-х класів Ланчинської гімназії мали нагоду поспілкуватися з очевидицями Революції Гідності — Марією Климко та Марією Яворською, жінками – односельчанками, які бачили Майдан на власні очі, відчували його дух, його біль і його незламну силу.

Модераторами заходу стали: Надія Іваночко вчителька гімназії і Наталія Яремин провідний бібліотекар, які допомогли створити атмосферу щирості та пам’яті. Зустріч розпочалася хвилиною мовчання та спільним виконанням Гімну України — як символ вдячності тим, хто виборював нашу свободу.

Діти прочитали
зворушливі вірші, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, а також згадали нашого земляка, ланчинця Василя Шеремета, який загинув на Майдані, віддавши життя за гідність і майбутнє України. Його ім’я навіки вписане в історію нашої громади.

У кінці зустрічі учні виготовили паперових ангелів, символів світлої пам’яті, і прикрасили ними пам’ятний знак Героям Небесної Сотні. Біля підніжжя запалали свічки, мов тихі вогники вдячності, що ніколи не згаснуть у серцях наступних поколінь.

Такий день — це не просто урок історії. Це розмова про цінності, які формують нашу націю: свободу, гідність, людяність і пам’ять. Ми дякуємо очевидицям за їхню щиру оповідь, а учням — за увагу, відкритість та вміння берегти пам’ять про героїв.

                                                                               

    

 

                                                                                      

                                                                             

                                       

"Дитячі серця світяться теплом і добротою"

Разом із нашою бібліотекою ми створили особливий простір світла й тепла, аби відзначити День доброти з учнями 4-го класу вчителька Наталія Процюк Ланчинської гімназії. Це був день, коли маленькі серця вчилися великих істин.

Діти переглянули пізнавальне відео про історію свята — і відкрили для себе, що добро має власну історію, традицію й силу, яка об’єднує людей.

А потім ми вирушили у літературну мандрівку сторінками творів Василя Сухомлинського. У оповіданнях «Доброго Вам здоров’я, дідусю» та «Наїлися, встали і пішли» учні вчилися розпізнавати, де заховується добро, а де — байдужість чи зло. Їхні щирі висновки показали: дитяче серце завжди тягнеться до справедливості й чуйності.

Особливо теплим моментом стало відкриття «сердечок доброти» — маленьких паперових скарбничок, у які діти записували свої добрі вчинки. Кожне сердечко мов промінчик, що освітлює шкільний день.

Ми також доповнювали приказки та прислів’я, згадували народну мудрість і переконувалися: у словах наших предків добро завжди займає почесне місце.

Цей день став нагадуванням, що доброта — не просто риса характеру. Це щоденний вибір, маленький крок, промінь, який може зігріти цілий світ.

І наші читайлики вже роблять ці кроки.