"Слово про слово"

  У бібліотеці започатковано краєзнавчий проект «Слово про слово» - простір живої памʼяті й щирого діалогу з поетами і літературою рідного краю. У межах проекту читачі відкриватимуть імена письменників, їхні долі, твори, у яких бʼється пульс часу і рідної землі. Цього разу з творчістю Надії Попович читачів знайомить поетеса Мирослава Гордєєва-Мельник, член НСПУ, членкиня літературної студії ГО «Бистрінь» ім. Н. Чира. 

    16 січня згадуємо поетесу Надію Попович - жінку з короткою, світлою й стійкою долею. Її слово народжувалося з віри, надії та любові і є свідченням того, що справжня поезія не знає часу. Цьогоріч їй виповнилося б 65 років. 

    Її слово стало містком між поколіннями, а поезія знову і знову знаходить і надихає читача.

                                                                                    

"Антін Лотоцький: життя, присвячене дітям і Україні"

 13 січня виповнилося 145 років від дня народження Антіна Лотоцького - бійця легіону Українських Січових Стрільців, письменника, видавця і перекладача. Його літературний талант проявився дуже рано: ще під час навчання в Бережанській гімназії, разом із братом Володимиром Антін Лотоцький видав гумористичний журнал «Небилиці». Після закінчення гімназії він вступив на філософський факультет Львівського університету, де курс лекцій з історії України читав Михайло Грушевський.Тоді ж побачили світ і перші книги Антіна Лотоцького - збірки оповідань, легенд і переказів. Літературна творчість стає його «сродною працею» на всіх етапах життя: і в Рогатині, де він із 1911 року вчителював у місцевій гімназії, і під час Першої світової війни в легіоні Українських Січових Стрільців, де Антін Лотоцький був одним з активних діячів та співредактором стрілецьких часописів. Після війни письменник співпрацює з львівським часописом «Світ дитини». У кожному випуску журналу публікуються його вірші, оповідання, краєзнавчі нариси. Володіючи багатьма іноземними мовами, він активно займався перекладами світової дитячої літератури. Але найбільшу славу Антіну Лотоцькому приніс чотиритомник «Історія України для дітей», що побачив світ у 1934 році. Довгий час ця книга була підручником з історії для молодої української діаспори. Загалом у доробку письменника 13 книг - це надзвичайний вклад у розвиток українського історичного оповідання. 

    Крізь час його твори не втрачають актуальності, вони цікаві та пізнавальні, написані легкою для сприйняття мовою, тому обов'язково викличуть інтерес у сучасних підлітків. 

    Запрошую користувачів до читання.

                                                                                    

Українські письменники - ювіляри 2026 року

     Січень 2026 року відкриває літературний календар іменами письменників-ювілярів — тих, чий талант і слово стали частиною нашої культурної пам’яті. Згадуємо, перечитуємо й відкриваємо знову авторів, чиї твори й сьогодні звучать актуально та щиро.

 

     

 

 

Степан Бандера - ідея свободи

     Як завжди початок року в Україні, так і по цілому світі починають з відзначення дня народження найвідомішого прикарпатця Степана Бандери.

    1 січня 1909 року в селі Старий Угринів на Прикарпатті народився визначний ідеолог українського націоналізму, легендарний Провідник Організації Українських Націоналістів (революційної) Степан Бандера. ВІн прожив звитяжне життя, сповнене безкомпромісної боротьби за найвищу мету - незалежність України. Ще юнаком він став активістом Союзу Української Націоналістичної Молоді й Української Військової Організації. Згодом Бандера приєднався до Організації Українських Націоналістів, був одним із перших її членів в Україні. Його активність і неабиякі організаторські здібності помітили: у віці 24 років Степан стає Крайовим Провідником ОУН, а вже у квітні 1941 року на Другому великому Зборі ОУН його було обрано Головою Проводу ОУН (р). Ti, хто паплюжить імʼя Бандери сьогодні, замовчують, що його боялись і ненавиділи всі загарбники України. Так, польська окупаційна влада засудила його до смертної кари, яку пізніше було замінено на довічне увʼязнення, німецькі окупанти запроторили Бандеру до концтабору, а загинув він від руки радянського агента. Бандера був і залишається у серцях українських патріотів символом нації, його іменем називають увесь народ, найкращих його представників.

                                                                               

       

З Новим роком, шановні читайлики!

З Новим роком, юні читачі!

    

     Хай рік прийде з веселим дивом!

  Хай казка оживе між сторінок,

  Хай мрії ростуть разом із вами

А кожна книга веде до добра, світла і перемог!

"Світло, що єднає серця: Вифлеємський вогонь миру прибув до Ланчина!"

    В нашій громаді відбулася надзвичайно зворушлива та знакова подія - церемонія прийняття Вифлеємського вогню миру. Це світло, що подолало тисячі кілометрів, стало для нас символом незламної надії, єдності та віри у перемогу світла над темрявою. 

    Захід розпочався з хвилини мовчання. Ми схилили голови, вшановуючи пам’ять захисників і захисниць, які віддали життя за Україну. Саме завдяки їхньому подвигу ми маємо можливість зустрічати Різдво у вільній громаді та приймати цей символ миру. 

    З теплими і щирими привітаннями виступила начальниця Ланчинського відділу освіти, молоді та спорту Ольга Білоус. Вона подякувала гостям і вручила грамоту Мирославі Гордєєвій-Мельник за редагування книг Юрія Шкрумеляка «Листи з неволі» та «Його зоря не згасне». Адже впорядковане слово-то жива пам’ять, що крізь десятиліття повертає нам імена героїв, не даючи згаснути світлу нашої історії.

    Справжній святковий настрій подарували присутнім учні 6-7 класів Ланчинської гімназії. Їхнє виконання колядки «Зірка яскрава» та щирі віншування наповнили залу теплом і передчуттям Різдва.

    Особливою окрасою дійства стала інсценізація колядки «Зелене ябко». Вихованці гуртка «Театральне мистецтво» Ланчинського ЦДЮТ зуміли майстерно відтворити колядку села Добротів, нагадавши всім нам про важливість збереження нашого культурного коріння.

    Кульмінацією заходу стала урочиста передача Вифлеємського вогню. Його доставили пластуни Саджавського осередку разом із наставницею Мирославою Гордєєвою-Мельник. Передаючи вогонь з рук у руки, ми відчули неймовірну згуртованість, теплоту і доброту наших гостей. 

Щиро дякую за участь в організації заходу:

Білоус Ользі Василівні - начальниці Ланчинського відділу освіти, молоді та спорту;

Балабан Наталії Василівні – головному спеціалісту відділу;

Сенчук Ірині Василівні і Андрушко  Ірині Михайлівні вчителям Ланчинської гімназії;

Дем’янчук Ганні Михайлівні керівниці гуртка «Театральне мистецтво»;

Іванюк Катерині Василівні – директору ЦДТЮТ;

Гордєєвій –Мельник Мирославі Ярославівні наставниці Саджавського осередку «Пласт»;

Модератори заходу: Балабан Наталія Василівна і Яремин Наталія Михайлівна провідний бібліотекар Ланчинської бібліотеки для дітей.

    Нехай це світло завітає у кожну домівку, зігріє кожного воїна на фронті та кожну сім’ю. Нехай воно нагадує нам про людяність, милосердя та нашу спільну мету - вільну й мирну Україну.

    Слава Україні! Героям слава!

                                                                            

"Українське Різдво: символи, що єднають"

     У передчутті свят ожили давні традиції — теплі, щирі, сповнені світла. На Різдвяних посиденьках учасники клубу «Хобіляндія» керівник Ірина Сенчук з натхненням творили диво власними руками: чарівного дідуха та ніжного ангела. Діти дбайливо вкладали у кожну деталь любов і фантазію. В їхніх руках оживали давні символи Різдва, здавалося, що світло надії стає яскравішим. Коли останній штрих ліг на святкові витвори, у повітрі ніби засвітилася різдвяна зірка - тиха, добра, що веде до тепла й єдності.

    Нехай різдвяне світло веде нас до перемоги, миру і радості, нового щасливого життя для всієї України.