Година вшанування "Голодомор - Голгофа голодної смерті"

У життєвій круговерті, постійному невстиганні і турботах про матеріальні блага ми часто забуваємо на хвилину спинитися і подякувати Творцеві за те, що маємо і до чого давно звикли: дах над головою, запашний хліб на столі, здорових рідних поряд. І рідко згадуємо, що менше, ніж сотню років тому, мільйони українців були позбавлені всього цього. І виною цьому були не неврожайний рік, не стихійне лихо, а свідоме винищення народу народом, геноцид українського селянства, організований більшовицькою навалою.
Щороку останньої суботи листопада ми запалюємо поминальні свічі на згадку про жертв Голодомору 1932-33 рр. Свічі пам'яті спалахнули і в Ланчинській ЗОШ І-ІІ ст. (директор М.В.Петруняк), де вчителі Ганна Голіней та Катерина Яновська разом з працівниками Ланчинської дитячої бібліотеки провели годину вшанування "Голодомор - Голгофа голодної смерті ".

Ганна Ярославівна розповіла дітям, як масово винищували українців і заселяли спорожнілі землі російським людом. Наталія Яремин презентувала книги з виставки-інсталяції "Голгофа народного болю" та зачитала фрагмент зі спогадів очевидців, Мирослава Мельник продекламувала вірш Василя Голобородька "Телесик: хатня інсценівка 33-го року". Вірші Антоніни Листопад у виконанні дітей торкали найглибші струни душі. Неможливо було без сліз дивитися проникливе відео про опухлих з голоду дітей та слухати про наслідки закону "про 5 колосків".
Завершився виховний захід спільною молитвою за невинні душі, яким у ХХ столітті судилося загинути лютою голодною смертю. І нехай у цей день всюди горять свічі пам'яті, очищуючи своїми малими вогниками наші серця.

Майстер-клас "Лялька --берегиня дитинства"

 Здавен у кожній родині лялька виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері -прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Існувало багато видів ляльок: травниці, зернові, мотанки, глиняні, з кукурудзяного листя тощо. На черговому засіданні клубу "Хобіляндія" діти вчилися виготовляти ляльки із залишків вовняних ниток. Керівник клубу Ірина Сенчук перед проведенням майстер -класу запропонувавла дівчатам розповісти про своїх улюблених ляльок. Мирослава Мельник і Наталія Яремин розповіли про тисячолітню історію виготовлення ляльок та їх сакральне значення. А готові ляльки дівчатка залишили собі як обереги.

Презентація монографії «У полум’ї борні за Україну».

         З нагоди Дня Гідності та Свободи Ланчинська бібліотека для дітей презентувала монографію "У полум’ї борні за Україну". Своїми спогадами про нелегкі події 2013-2015 рр прийшли поділитися люди, історії яких вміщені в цій книзі: учасники Майдану депутат обласної ради,  волонтер  Михайло Іваночко, депутат районної ради Марія Яворська та волонтер Михайло Голіней, учасник бойових дій на сході країни Дмитро Білавич. Вони розповіли нашим юним читачам про події на Майдані, про особливості московсько-української війни та закликали молоде покоління завжди почувати себе українцями та бути гідними громадянами своєї держави. Окрасою презентації стали вірші члена літстудії «Бистрінь» ім.Н.Чира Марії Єрмакович у виконанні авторки.

          Працівники бібліотеки організували виставку літератури «Герої серед нас». Ведучі вчитель-філолог Ганна Голіней та бібліотекар Мирослава Мельник наголосили  на тому, що Революція Гідності і війна на Сході –це шанс, наданий українцям, щоб переосмислити власне життя, переглянути систему цінностей і позиціонувати себе як націю, здатну до державотворення.  Наталія Яремин розповіла про історію створення монографії та щиро подякувала меценатам Михайлові Іваночку та Марії Яворській за фінансову допомогу при виданні книги.                                
       Висловлюємо щиру вдячність всім небайдужим ланчинцям за надані матеріали для монографії «У полум’ї борні за Україну».